Як придбане переселенцями житло впливає на виплати ВПО: відповіді на актуальні питання

Державна допомога на проживання для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) є однією із видів соціальної допомоги та фінансової підтримки. Однак придбана нерухомість може стати прямою підставою для припинення або непризначення таких виплат.

Східний Варіант разом з юристкою ГО «Донбас SOS» Богданою Казначеєвою дослідив кілька питань щодо того, як купівля житла може впливати на виплати ВПО.

Якщо ВПО купить житло вартістю до 100 000 грн?

Обмеження на виплати передбачені, якщо протягом трьох місяців перед зверненням по допомогу чи під час її отримання ВПО або член її сім’ї купив квартиру, будинок, земельну ділянку або інше нерухоме майно на суму, що перевищує 100 тисяч гривень (відповідно до Постанови КМУ №332). Якщо ж ціна менша за вказану суму, то це не стане автоматичною підставою для припинення допомоги на проживання.

Однак, варто врахувати, що право на допомогу, крім вартості, додатково залежить від характеристик самого житла.

«Якщо придбаний будинок розташований на території, де не ведуться бойові дії, є придатним для проживання і його площа становить не менше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї — це вже може стати підставою для не призначення або припинення допомоги», — пояснює Богдана Казначеєва.

Законодавство передбачає винятки, коли придбане житло не повинно враховуватися як підстава для відмови, якщо:

• воно документально визнане непридатним для проживання;
• відомості про його пошкодження або знищення внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
• його площа становить менше 13,65 кв. м на одного члена сім’ї;
• житло придбане в кредит, а перший внесок становив менше 100 тисяч гривень.

«Важливо, що критерії застосовуються не лише під час першого звернення. ПФУ може перевіряти їх і в період отримання допомоги, а також під час її продовження на наступні шість місяців», — зазначає юристка.

Якщо придбане непридатне для проживання житло?

Законодавство передбачає, що непридатне для проживання житло не повинно позбавляти ВПО права на допомогу. Але самих слів власника, фотографій, оголошення про продаж чи зазначення в договорі, що будинок перебуває в незадовільному стані, буде недостатньо.

Непридатність необхідно належно підтвердити. Для цього потрібен офіційний документ, який видається органом місцевого самоврядування, обласною державною (військовою) адміністрацією або ця інформація повинна бути в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

«На практиці саме тут виникають серйозні проблеми. На Гарячу лінію «Донбас SOS» зверталися люди, які придбали недорогий будинок у Вінницькій області, але фактично проживати в ньому неможливо, будинок потребує значного ремонту. Однак громада не забезпечує належного обстеження і не видає документа про непридатність. У результаті — людина формально має житло у власності, але не може ані жити в ньому, ані підтвердити його непридатність для збереження допомоги», —  підкреслює Богдана Казначеєва.

Тобто виняток у законодавстві існує, але на практиці скористатися ним без офіційного документа дуже складно. Юристка говорить, що у подібній ситуації варто:

• подати до органу місцевого самоврядування письмову заяву про проведення обстеження;
• вимагати реєстраційний номер заяви;
• просити надати письмове рішення або мотивовану відмову;
• у разі бездіяльності звертатися до відповідної обласної військової адміністрації;
• оскаржувати бездіяльність чи відмову в адміністративному порядку або до суду.

Також важливо розрізняти звичайний зношений будинок і житло, пошкоджене внаслідок війни. Внесення інформації до Реєстру пошкодженого та знищеного майна стосується насамперед пошкоджень, спричинених збройною агресією.

«Якщо ж людина добровільно придбала старий аварійний будинок на території, з переліку безпечних, то механізм підтвердження його непридатності може бути значно складнішим», — додає юристка.

Як площа придбаного житла впливає на право на допомогу?

Житло не повинно враховуватися як підстава для відмови, якщо його загальна площа менше 13,65 кв. м на одного члена сім’ї. Площа розраховується пропорційно до кількості членів сім’ї. Наприклад:

• для однієї людини критична межа 13,65 кв. м;
• для сім’ї з двох осіб — 27,3 кв. м;
• для сім’ї з трьох осіб — 40,95 кв. м;
• для сім’ї з чотирьох осіб — 54,6 кв. м.

«Якщо сім’я з чотирьох людей придбала будинок загальною площею 45 кв. м, то на кожного припадає 11,25 кв. м. Це менше встановленої норми, тому саме наявність такого житла не повинна бути підставою для відмови. Але, якщо ця ж сім’я придбала будинок площею 60 кв. м, то на одну особу припадатиме 15 кв. м. За умови, що будинок розташований на безпечній території та придатний для проживання, критерій площі вже не захищатиме сім’ю від припинення виплат», — пояснює юристка.

При цьому, потрібно звертати увагу саме на загальну площу, зазначену в правовстановлюючих документах та Державному реєстрі речових прав.

За словами Богдани Казначеєвої, на практиці з цим також відбуваються непорозуміння.

«Навіть при непорушені граничної норми площі нерухомості й кількості членів домогосподарства, все одно призупиняють допомогу і доводиться вирішувати це питання в досудовому порядку, захищаючи свої права», — говорить вона.

Що буде з виплатами, якщо житло купити в кредит?

Житло, яке ВПО придбає в кредит, не означає автоматичного припинення допомоги. Постанова №332 передбачає спеціальний виняток, а саме: житло, придбане за кредитні кошти, не повинно враховуватися як підстава для відмови, якщо перший внесок, фактично сплачений ВПО або членом її сім’ї, становив менше 100 тис. грн.

Тобто значення має не повна вартість квартири та не загальний розмір кредиту, а саме сума першого внеску.

«Якщо квартира коштує 1,2 млн грн, але сім’я внесла 80 тис. грн власних коштів, а решту отримала в кредит. За цією нормою наявність такого житла не повинна автоматично виключати право на допомогу. Якщо ж перший внесок становив 100 тис. грн або більше, виняток уже не застосовується», — наводить приклад юристка.

Богдана Казначеєва звертає увагу, що в нормі зазначено саме «менш як 100 тис. грн», а не «не більше 100 тис. грн». Тому внесок рівно 100 тис. грн формально не відповідає винятку.

Для підтвердження можуть знадобитися:

• кредитний договір;
• договір купівлі-продажу;
• графік платежів;
• банківські документи про розмір першого внеску;
• платіжні доручення або квитанції.

«Крім того, необхідно враховувати, що участь у деяких окремих державних програмах забезпечення житлом може мати власні правила і наслідки для інших видів допомоги», — додає юристка ГО «Донбас SOS».

Якщо житло придбав один із членів сім’ї ВПО?

Для сімей, які вперше звертаються за допомогою, постанова №332 прямо передбачає перевірку майнового стану не лише уповноваженої особи, а й усіх членів, включених до складу сім’ї. Тобто, якщо хтось із сім'ї переселенця купить житло, то ця покупка може впливати на виплати всієї родини.

«Якщо чоловік, дружина чи інший член сім’ї придбав житло дорожче ніж за 100 тис. грн або має придатне житло достатньої площі на безпечній території, допомога може не призначатися або не виплачуватися на сім’ю загалом, а не лише на того, хто оформив право власності», — пояснює пані Богдана.

До складу сім’ї, зокрема, включаються подружжя, діти та інші визначені Порядком особи, які проживають разом або пов’язані спільним побутом. Не повинен автоматично враховуватися той, хто фактично не проживає з отримувачами і не веде із ними спільного побуту, якщо це підтверджено документально.

«Наприклад, колишній чоловік, який живе окремо, не повинен впливати на допомогу лише через формальну наявність шлюбу в минулому, але на практиці факт окремого проживання іноді доводиться підтверджувати документами», — зазначає юристка.

Які ситуації найчастіше виникають у ВПО після купівлі житла?

З досвіду роботи ГО «Донбас SOS» вищеперелічені питання є актуальними. За словами Богдани Казначеєвої, люди часто шукають недороге житло в сільській місцевості, купують старі будинки за невелику суму або користуються кредитними програмами, але не завжди розуміють, як це вплине на допомогу на проживання.

«Одна з найбільш показових практичних ситуацій — придбання дешевого будинку, в якому фактично неможливо жити й люди планують його поступово відремонтувати, але після реєстрації права власності виникає ризик втрати допомоги. Громада може не проводити обстеження або відмовляється видати документ про непридатність. Формально законодавство захищає таку людину, але без офіційного підтвердження довести право на виплати складно», — говорить юристка.

Також, на практиці, поширена помилка — орієнтуватися лише на ціну в договорі, та вважати, що якщо будинок коштував 80 або 90 тисяч гривень, то виплати гарантовано збережуться.

«Насправді Пенсійний фонд перевірятиме і суму покупки, і площу, і місце розташування, і придатність житла, і склад сім’ї», — говорить пані Богдана.

Отже, купівля житла не завжди автоматично позбавляє ВПО допомоги на проживання. Кожна ситуація буде оцінюватися за сукупністю критеріїв.

«Тому перед купівлею недорогого будинку ВПО варто оцінити не лише його ціну, а й можливі наслідки для державної допомоги та заздалегідь з’ясувати, чи можна офіційно підтвердити непридатність житла, якщо воно справді перебуває в аварійному або незадовільному стані», — радить юристка.

***

Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно редакція Східного Варіанта. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.