Важливо
Протести з картонками: жителі Донеччини та Луганщини розповіли, за що виходять на мітинги
Уже 5 днів у містах України тривають мирні протести громадян. Суспільне невдоволення зросло після того, як Президент України Володимир Зеленський прийняв рішення про зняття з посади Міністра оборони України Михайла Федорова. Українці кажуть: чиновник мав вагомі результати всього за 6 місяців роботи, тому його заміна негативно вплине на оборону країни та відбиття російської навали.
Серед інших вимог протестувальників — звільнити з посади Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, який має неоднозначну репутацію серед військових та цивільних.
Мітинги в соціальних мережах називають «картонними» через те, що учасники приходять із нанесеними гаслами та вимогами на картонному папері. Серед учасників — мешканці Донеччини та Луганщини. Східний Варіант запитав у них, чому їм важливо висловити громадянську позицію.
«Я просто не можу відсидітися», Вікторія Повержук, Словʼянськ
Вікторія Повержук народилася в Словʼянську. У березні 2022 року виїхала до Чернівців разом із редакцією, в якій тоді працювала. Вона каже, що не може просто сидіти й чекати, допоки політики за неї приймають невигідні для країни рішення:
«Знаючи, що я можу хоч трохи спробувати повпливати на ситуацію, яка склалася в Україні через нерозумні кадрові рішення, я просто не можу відсидітися. Я не можу просто чекати, що хтось щось за мене вирішить. І я вважаю своїм обовʼязком нагадати владі, що народом України не можна нехтувати.
Для мене долучитися до мітингів важливо, бо я розумію, що саме зараз вирішується, чи зможемо ми продовжити задану тенденцію на перейняття ініціативи в цій війні з росією, чи буде військо отримувати якісні дрони, озброєння, виплати. Я хочу нашої перемоги, я хочу деокупації українських територій. Я хочу перемоги якомога швидше, а ось такі кадрові рішення Президента тільки відкатують нас назад і віддаляють цю перемогу.
Мої вимоги на мітингах — відставка Сирського, розслідування його злочинів і, за наявності доказів, притягнення до відповідальності. Призначення головкомом Драпатого. Повернення Федорова Міністром оборони України. Бо на таких посадах мають знаходитись люди, які не застрягли в совєцьких рамках, готові впроваджувати передові практики, нові ініціативи, інновації, працювати прозоро, не замовчувати помилки, втрати й поразки, а працювати над помилками. Бо ми не можемо собі дозволити стирати в нуль людей, адже наші люди — це найцінніше, що в нас є».
«Мені важливо руйнувати стереотипи про людей із Донеччини й Луганщини», Анастасія Куценко, Краматорськ
Анастасія Куценко народилася в Краматорську. Рідну домівку вона покинула минулого місяця. Зараз живе на два міста — Київ та Черкаси. Вона наголошує: якщо рішення ухвалене неправильно, то матиме наслідки:
«Для мене участь у цих мітингах — це про відповідальність і небайдужість. Як людина з Донецької області, я знаю, що неправильно ухвалене рішення сьогодні може мати наслідки, які потім потрібно буде вирішувати ще не один рік. Мені важливо також руйнувати стереотипи, які досі є, про людей із Донецької й Луганської області, бо ми такі самі свідомі українці, які стежать за тим, що відбувається в країні, аналізують, реагують і хочуть змін на краще.
Я виступаю за те, щоб важливі для країни рішення не ухвалювалися «втиху». Люди мають право розуміти, чому приймаються ті чи інші рішення. Тому я за відкритість і діалог із суспільством. Для мене це ще й дуже особисто, бо знаю, що ціна помилки може бути надто високою. Нікому не побажаю одного дня зрозуміти, що гуляти своїм рідним містом можна лише через фотографії в телефоні. Вийти на мітинг — це моє бажання бути почутою, брати участь у житті своєї країни та зробити так, щоби про Донеччину говорили не через стереотипи, а через людей, які активно беруть участь у житті країни».
«Я виходжу тому, що бачу закономірність», Анна, Покровськ
Анна народилася в Покровську. У 2019 році вона поїхала з міста, щоб навчатися, а після — планувала повернутися. Однак у 2024 році Покровськ почав масово потерпати від обстрілів. Зараз дівчина проживає в Києві. Вона каже:
«Я виходжу на мітинг, бо помилки Сирського коштують мого дому. Я з Покровська, і для мене це не абстракція. Нагадаю послужний список. 2014 рік — Сирський був начальником штабу АТО, однією з найвищих керівних посад, тобто одним із тих, хто ухвалював рішення. Що маємо результатом? Дебальцеве — затягнута оборона, несвоєчасний вихід і, як наслідок, котел. Іловайськ — та сама історія, сумнозвісний «Іловайський котел».
2022–2026 роки — та ж модель управління, тільки в набагато більшому масштабі: Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, Сватове, «бахмутська м’ясорубка», Авдіївка. Плюс — гальмування впровадження інновацій в армії та вкрай невдалі кадрові рішення. Я виходжу тому, що бачу закономірність: ефективних людей Залужного, Буданова, Федорова — усувають або переводять на інші менші посади, а ті, чиї рішення регулярно призводять до котлів і втрати міст, залишаються при владі. Це питання того, скільки ще міст ми готові втратити за таку модель командування».
«Мітинги й акції можуть вплинути на ситуацію», Євгенія, Рубіжне
Євгенія родом із Рубіжного. Наприкінці 2021 року переїхала до Харкова на навчання, а після початку повномасштабного вторгнення оселилася в Києві. Вона ділиться:
«Я виходжу, бо вірю, що подібні мітинги й акції можуть вплинути на ситуацію — підтвердження цього ми мали минулого року, коли були протести проти ліквідації НАБУ й САП.
Нині всі українці мають бути або у війську, або для війська. Оскільки я цивільна, то вважаю своїм обовʼязком усіляко допомагати нашій армії: донатити та, за потреби, відстоювати права військових. На жаль, останній пункт зараз також актуальний — коли люди почали виступати за відставку нинішнього Головкома Олександра Сирського, військові в соцмережах почали повідомляти про те, що їх змушують записувати відео чи писати пости в підтримку Головкома.
Під час мітингів у нас дві вимоги: повернення Михайла Федорова на посаду Міністра оборони та відставка Олександра Сирського (в ідеалі — кримінальне провадження). Попри те, що Федоров обіймав цю посаду всього пів року, я вважаю його ефективним міністром. За цей час він розпочав чимало корисних для української оборони справ: початок армійської реформи, розвиток використання дронів, оптимізація бюджету. Також мені сподобався його брифінг — я вперше бачу, аби держслужбовець такого високого рівня вийшов і публічно відзвітував про свою діяльність.
Ми памʼятаємо, що Сирський відіграв важливу роль у відбитті російської агресії у 2022 році, проте його дії сьогодні викликають шок. З останнього варто лише згадати скандали зі штурмовим полком «Скеля», який повʼязують із Сирським. Також показовою є реакція Сирського на ці скандали й виступи людей за його відставку — накази про публічну підтримку.
Загалом пости військових, які розповідали про це та виступали за відставку Головкома, дають підстави думати, що якщо Сирський залишиться на посаді, проти них можуть початися репресії. Враховуючи все це, було б добре, аби профільні органи провели розслідування та, якщо зʼясується причетність або навмисне замовчування Сирським злочинів, його притягнули до відповідальності».
«Хто, як не ми, маємо відстоювати нашу країну», Аліна Івкова, Хрестівка
Аліна Івкова родом із Хрестівки. У 2014 році виїхала до Харкова, а в березні 2022 року — до Черкас. Активно допомагає військовим, збирає донати, розписує тубуси, гільзи для зборів. Вона ділиться:
«Для мене важливо було долучитися до мітингу, бо хто, як не ми маємо відстоювати нашу країну, військових, людей? Якщо я не можу допомогти на фронті, то я буду робити це тут. Якщо мовчати, то ми будемо, як в Орвелі «1984».
Виступаю проти відставки Федорова. Для мене ця теза не про конкретне прізвище, а про наші загальні погляди, що ми хочемо, щоб країна, й зокрема військо, ставали більш технологічними, людиноцентричними. Я не експерт, але існує ймовірність, що Федорова на цю посаду не повернуть, але ми хочемо, аби на посаду Міністра оборони призначили дійсно ефективну людину.
За звільнення Сирського. Нині є чимало розслідувань і чуток, щодо жахливого ставлення до військовослужбовців. Коли під час стриму волонтер Сергій Стерненко озвучив усе, по суті підтверджуюче, то я взагалі випала з реальності. Такі звірства не мають бути в Україні».
«Треба йти в ногу із часом, мати переваги, а не тонути в застарілих підходах», Ірина, Донецьк
Ірина виїхала з Донецька у 2020 році й зараз проживає в Полтаві. Зареєстрована як фізична особа-підприємець, ілюстраторка та майстриня. Вона каже:
«Зараз я відчула, що свою позицію треба відстоювати. Тільки зʼявилася надія, що війна дійсно може завершитися, після успіхів ударів дронів, контрактів з оборонною промисловістю і так далі. Війна й технології змінюються, треба йти в ногу із часом, мати переваги, а не тонути в застарілих підходах.
В обличчі Михайла Федорова я бачила своє покоління, якому дісталися наслідки «совка», корупції. Але ми хочемо будувати сильну квітучу державу, викорінювати схеми... У мене є близькі люди у війську, і я знаю багато жахів, які там відбувається. Це системна проблема зараз.
Тому я ходила й буду ходити на мітинги, бо відчула, ніби влада вже не думає, як перемогти, зберегти життя, а думає про рейтинги, гроші, схеми. Люди, як Михайло Федоров, із чіткими цілями, наглядними результатами, повинні бути й змінювати застарілу систему, викорінювати зрадників, вести нас до перемоги та процвітання. Звільняти на піку процвітання — незрозуміле рішення».
«Ми виходимо за кращі умови для наших військових», Єлизавета Назіна, Краматорськ
Єлизавета Назіна родом із Краматорська. У 2015 році поїхала навчатися до Київської області, а з 2019 року мешкає в Києві. Вона ділиться своєю думкою:
«Якщо інформація про ультиматум «або я, або він» (від Сирського) відповідає дійсності, то для мене це дуже тривожний сигнал. У час повномасштабної війни особисті конфлікти не повинні ставати причиною кадрових рішень, які можуть вплинути на ефективність оборони країни.
Почали активно висловлюватися військові. Багато з них говорять, що за час перебування Сирського на посаді головнокомандувача в армії досі зберігаються багато проблем та радянські принципи управління. Військові, які публічно критикували Сирського, розповідають про тиск, погрози, дисциплінарні покарання та «пояснювальні бесіди». Кажуть, що командири бригад отримали розпорядження записувати відео, на яких військові підтримують Сирського. Такі практики нагадують російські методи управління. А ми воюємо саме за те, щоб не будувати таку державу.
За той час, який Федоров працював на посаді, було зроблено чимало важливих кроків. Зокрема, значно більше уваги почали приділяти розвитку технологій, виробництву та закупівлі дронів. Я вважаю, що життя наших захисників має бути головним пріоритетом будь-якого військового керівництва.
Ми виходимо на мітинги не лише на підтримку Федорова. Ми виходимо за кращі умови для наших військових, за подальші інновації в оборонному секторі, за те, щоб радянщина остаточно зникла з української армії. За ефективність замість інерції. За прозорість, справедливість і боротьбу з корупцією».
«Я виступаю в першу чергу за інтереси військових, які захищають мене й мій дім», Тетяна, Костянтинівка
Тетяна родом із Костянтинівки. У 2014 році виїхала до Харкова, щоб навчатися. Її батьки проживали в Костянтинівці до початку 2025 року, допоки не загострилася безпекова ситуація. Вона ділиться своєю думкою:
«Коли я почула про розпуск Кабінету Міністрів України та, відповідно, звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони України, я відчула, що в мене забирають надію в майбутнє України. Враховуючи те, що за пів року (дуже маленький термін) пана Михайла на посаді були отримані видимі результати, позитивні відгуки від військових і відсутність корупційних скандалів, я була впевнена, що його залишать на посаді. Та коли дане рішення було прийнято дуже поспішно й перед «канікулами» Верховної Ради України, то я зрозуміла, що пахне «смаженим» і що настав час відстоювати свою громадянську позицію.
Під час мітингів я виступаю в першу чергу за інтереси військових, які захищають мене й мій дім. Після новин про ситуацію у війську під керівництвом Сирського, а також після його намагання «вибілитись» за рахунок військових — заборони висловлення власної позиції, змушування записувати агітаційних відео в його підтримку, що вже призвели до жертв, я зрозуміла, що саме я той тил, який має в цей момент виступити на захист військових. Окрім цього я підтримую всі вимоги до влади, які оголошені мітингувальниками — призначення Михайла Федорова на посаду Міністра оборони України, звільнення Сирського з посади Головнокомандувача Збройних сил України, призначення Михайла Драпатого на посаду Головнокомандувача Збройних сил України».
***
Інга Павлій
