Волонтери розповіли про евакуацію місцевих з Торецька

Сьогодні Нью-Йорк, Торецьк та Часів Яр – найгарячіші в аспекті евакуації фронтові території. Цілодобові обстріли з ворожої артилерії, чатування ворожих дронів у небі, які атакують і волонтерів, і цивільні автівки місцевих роблять вивезення людей надважким завданням. Деякі вулиці у Часів Яру та кілька районів Торецька непроїзні – через дрони, які нависають та чатують на транспорт.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

Журналістам Східного Варіанта Євгеній Ткачов, волонтер гуманітарної місії «Проліска», розповідає: станом на зараз значно зменшилася кількість людей, які виїжджають у безпечніші регіони (чи бодай у сусідні міста до прифронтових територій). Це – наслідок того, що в період загострення ситуації волонтери, ДСНС, правоохоронці й евакуаційні рейси місцевої влади везли тисячі людей. Проте й зараз є ті, хто понад усе чекає на порятунок, готовий поїхати із рідних стін фактично без нічого. 

«На сьогодні в Торецьку разів у десять більше людей, ніж у Часів Ярі, де лишилося близько 500 мешканців. Складність евакуації з Яру в тому. що люди звикли до таких умов. Тому там люди виїжджають радше вимушено, аніж за бажанням: коли вони отримали поранення, або ж коли живуть у тій частині міста, яку вже не контролюють Збройні сили України чи куди неможливо доїхати через те, що постійно «висять» атакуючі ворожі дрони. Або ж причина криється у гуманітарній допомозі: коли її волонтери вже не можуть довозити в якусь частину міста – тоді до людей доходить, що вони банально помруть від цієї реальності і її умов. У деяких випадках після цього усвідомлення люди навіть пішки до нас виходять, аби тільки виїхати», – каже Євгеній Ткачов. 

Натомість Торецьк – місто ще більш-менш проїзне, тож там евакуація відбувається адресно – людей забирають з їхніх домівок. І займаються цим на сьогодні більше організацій через відносно кращу безпекову ситуацію. 

Що цікаво – нині з Торецька людей вивозять навіть приватні перевізники. Щоправда, це коштує досить недешево – зважаючи на ризики, близькість фронту, щільність обстрілів і постійно літаючі ударні дрони росіян. 

«Людей вивозять з усім майном, яке вони хочуть взяти, бо їдуть повноцінні пусті буси. Телевізори, дивани, меблі… У Дніпропетровську область із Торецька така поїздка коштуватиме близько 40 тисяч. А якщо є тварини, багато майна й треба їхати кудись подалі – то виходить більш як 80 тисяч гривень. Але люди інколи вивозять усього на 200-300 тисяч гривень. Тому, звісно, якщо просто подивитись на таку ціну – то вона величезна. Але якщо подумати, що люди більше ніколи не зможуть собі дозволити купити такі предмети, речі, техніку, яку вони купували упродовж 10 й більше років – то це не така й велика ціна за збереження якогось комфорту й достатку. Інакше безкоштовно люди їдуть з однією чи двома сумочками з речами», – пояснює волонтер місії «Проліска».

Євгеній Ткачов додає: за його особистою «статистикою», у всіх прифронтових містах завжди наостанок лишаються близько 10% населення. Здебільшого це ті мешканці, які не можу розпрощатися зі своїми будинками, речами тощо. Тому згодом у проросійських телеграм-каналах і з’являються відео з «врятованими» місцевими. Оскільки навіть у найбільш простріляних населених пунктах люди зважуються виживати у підвалах чи на руїнах того, що колись було їхнім будинком. 

«У Торецьку лінія фронту стояла фактично на місці два роки. Люди звикли до того, що все вибухає, трясеться, звуки обстрілів лунають цілодобово. Тому коли ситуація різко змінилася й усе погіршилося в десятки разів – люди запанікували, бо відчули наступ. Тому й почався той ажіотаж на виїзд», – каже волонтер. 

Читайте повністю матеріал Східний Варіант: "Уже немає сил сподіватися, що мене не розірве ракетою вдома": як донеччани чатують на волонтерів, щоб залишити Торецьк і Часів Яр.

Нагадаємо, що у Торецьку рятувальники транспортували до лікарні пораненого внаслідок обстрілу чоловіка.

59

Поділитись: