Відповідальність за колабораціонізм на ТОТ: про що питають на "гарячій лінії" Східного Варіанта

На початку минулого року онлайн-медіа “Східний Варіант” запустило гарячу лінію “HelpPrint”. За період діяльності ініціативи команда опрацювала вже майже 180 звернень, зокрема від українців та українок з тимчасово окупованих територій України. Ви також можете запитати про евакуацію з тимчасово окупованих територій, допомогу переселенцям, пошук тимчасового житла, вступ до університету після отримання освіти в окупації та багато іншого.

Серед запитів, які отримує команда Східного Варіанта на “гарячій лінії”, було питання про відповідальність за колабораціонізм та що потрібно знати про це людям на тимчасово окупованих територіях. 

У ст. 111 Кримінального кодексу вказується, що державна зрада — це діяння, умисне вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Це може бути перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Такі злочини караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна або без неї.

Ті самі дії, вчинені в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Наприклад, якщо громадянин України пропагандує в закладах освіти здійснення збройної агресії проти України або встановлення окупаційного режиму, то його буде покарано виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. Додатково він буде позбавлений права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням караються штрафом до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 000 грн) або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади на ТОТ, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів та заклик до таких виборів, карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Додатково винуватець втратить право обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Організація та проведення заходів політичного характеру та здійснення інформаційної діяльності в співпраці з державою-агресором караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років. А також винуватець позбавляється права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, а також добровільна участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях на ТОТ караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Якщо добровільна участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях на ТОТ призвели до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, то це буде каратися позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним ув’язненням. Додатково буде позбавлення права обіймати певні посади та конфіскація майна.

У статті 111–2 Кримінального кодексу вказується, що умисна допомога державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації каратимуться для громадянина України позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років. А також буде позбавлення права обіймати певні посади та конфіскація майна.

Адвокат ГО “Платформа прав людей” Євген Воробйов пояснює, що відповідно до ст. 66 КК України вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність визнаються як обставина, що пом’якшує покарання.

На думку директорки Східної правозахисної групи Віри Ястребової,  потрібно розмежувати тих людей, які співпрацюють із державою-агресором та які намагаються вижити в умовах окупації:

«Я вважаю, що працівник якогось комунального підприємства, який підмітає вулиці й не має жодного джерела до існування, і не може з різних причин виїхати, то я не думаю, що до цих людей застосовуватимуть кримінальну відповідальність. У плані кримінальної відповідальності мова йде більше про активних осіб, які підтримують владу окупантів».

Правозахисниця вважає, що не потрібно ділити на професійні групи. Кожен випадок — індивідуальний. І при розгляді кожної справи будуть враховувати всі докази та обставини. Наприклад, це може бути вчителька математики, яку змусили працювати під примусом, і яка не викривляє свідомість своїх вихованців ідеями «руського миру». У такому випадку будуть враховувати всі обставини її роботи. Але якщо це вчителька, яка активно пропагувала дітям ідеї окупантської влади, то підхід до її обвинувачення буде вже іншим.

Тож кожен випадок може розглядатися окремо.

Поради від правозахисників

Поки що правозахисники рекомендують наступне для людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, щоб уникнути обвинувачень за статтями 111–1 та 111–2 КК України:

Не підігрувати державі-агресору чи окупаційній владі.

Не займати посад, що пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади на ТОТ.

Не брати участь в організації виборів до незаконних владних структур на тимчасово окупованих територіях.

Не займатися агітацією за окупаційну владу.

Не допомагати та не вступати до збройних формувань окупаційної влади чи держави-агресорки.

Ретельно ознайомитися зі статтями 111–1 та 111–2 КК України.

Віра Ястребова рекомендує людям, що перебувають на ТОТ, і яких примусово змушують працювати на владні органи чи збройні формування, за можливості звʼязуватися з українськими правозахисними організаціями та Офісом Уповноваженого з прав людини. Кожен випадок — індивідуальний. І кожному будуть радити відповідно до ситуації, у якій опинилася людина.

Куди звернутися за консультацією

• Контакти Східної правозахисної групи: 0 800 300 734
• Гаряча лінія ГО «Донбас SOS»: 0 800 309 110
• Гаряча лінія «Схід SOS»: 0 800 332 614
• Гаряча лінія Офісу Омбудсмана України: 0800–50–17–20, 044–299–74–08

Як звернутися на гарячу лінію Східного Варіанта?

• Номер гарячої лінії (може змінюватись): +38 091 48 18 150
• Telegram: @Help_print_bot
• Електронна пошта: [email protected]
• Viber: Help Print Bot
• Skype: Help Print
• Signal: +380738955177
• Telegram-бот медіа з можливістю зареєструвати звернення: @eastvar_bot

***

Нагадаємо, що гаряча лінія "HelpPrint" створена командою онлайн-медіа "Східний Варіант" для мешканців прифронтових і тимчасово окупованих територій, а також переселенців, що потребують допомоги або бажають поділитися інформацією.

Гаряча лінія є повністю конфіденційним каналом спілкування. Ми гарантуємо безпеку та цілковиту анонімність.

Читайте також: Яку допомогу українці можуть отримати після виїзду з ТОТ: про що питають на гарячій лінії Східного Варіанта

Валерія Круподеря

Поділитись: