
Стало відомо, де шукати допомоги людям, які постраждали від війни, після ліквідації Мінреінтеграції
Понад 3 місяці пройшло з перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності. За цей час були опубліковані оновлені положення та розподілені обов’язки. Фактична ліквідація Мінреінтеграції негативно вплинула на звʼязок між тимчасово окупованими територіями (ТОТ) та Україною. А деякі з обовʼязків колишнього Міністерства «загубилися».
Східний Варіант поспілкувався з юристами та громадськими діячами, щоб дізнатися більше про наслідки ліквідації Мінреінтеграції.
Розподіл обовʼязків та трансформація міністерств викликала питання в громадськості. Деякі обовʼязки Міністерства реінтеграції просто «загубилися». Тобто станом на зараз вони не прописані в повноваженнях інших органів, попри свою важливість.

«Наприклад, питання про перехідне правосуддя. Воно було в Мінреінтеграції. Це був єдиний урядовий орган, який мав розробляти бачення перехідного правосуддя — заходів, які мають допомогти державі й суспільству перейти від стану війни до стану миру. Це також про реінтеграцію. Має бути підтримка постраждалих, питання відповідальності, питання пошуку правди, меморіалізації. Питання опікування особами, які були депортовані за національною ознакою.
Це все загубилося. Були загублені під час передачі повноважень питання по наших активах. У положенні Мінреінтеграції було про повернення активів, захоплених російською федерацією, про бачення економічного розвитку деокупованих територій, про економічний, соціальний та культурний розвиток територій після деокупації. Це все загубилося», — пояснює директорка з адвокації «ZMINA. Центр прав людини».
Міннац’єдності тепер займається питаннями суто українців, які за кордоном. Однак не зачіпає українців, які виїжджають із ТОТ через країни Європи. У, каже Альона Луньова, дисонанс:
«Серед українців, які виїжджають за кордон, є українці з ТОТ. У них також є питання щодо документів, соціальних виплат, пошкодженого чи знищеного майна. Наскільки я розумію, оскільки українці з ТОТ не входять у мандат Міннац’єдності, вони просто відсікають звернення і пишуть відписки, що такими питаннями вони не опікуються. З позиції держави виходить, «якщо ти закордонний — тобою опікується Міннац’єдності, а якщо ВПО — то Мінрозвитку»».
Станом на 2024 рік, на ТОТ залишається приблизно 6 мільйонів українців. За кордоном перебуває 7,5 млн громадян України, які виїхали через початок повномасштабного вторгнення, повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Як повідомляють у Центрі економічної стратегії, на листопад 2024 року за кордоном через війну перебувало 5,2 млн українців. 3,7 млн із них покинули Україну через західні кордони: через рф чи Білорусь до Європи. Ще 1,3 млн, за даними ООН, стали переселенцями в росії чи Білорусі.
Опитування агенції Info Sapiens показало, що все менше українців планують повернутися додому. Зараз на це готові 43 %, хоча рік тому було 52 % та 74 % у грудні 2022 року.
Виходить, що посадовці утворили ціле міністерство, щоби повернути з-за кордону від 2,5 до 4 млн українців, не враховуючи при цьому українців із тимчасово окупованих територій за цим же кордоном.
«Від самого початку ми, як громадські організації, були проти такого поділу. Це негативний сигнал для людей з окупованих територій, що ми більше опікуємося тими, хто за кордоном. І ми вважаємо, що це помилковий поділ повноважень. Що людьми, які постраждали від війни, де б вони не знаходилися, має займатися одне міністерство», — каже Альона Луньова.

З початку російської військової агресії у 2014 році в Україні спостерігається проблема видачі документів для переселенців із ТОТ, які не мають українських паспортів. Через гуманітарний коридор «Мокрани — Доманове» не пропускають без українських документів. Тож українці звертаються до дипломатичних установ Україні за кордоном, щоб отримати посвідчення на повернення. Установа посилає запит до Державної міграційної служби, щоб отримати інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру.
«Але Державна міграційна служба часто не підтверджує це. Ця проблема з ідентифікацією існує роками. Під час окупації регіонів у 2014 році, ідентифікаційні документи залишилися там. Тож у Єдиному державному демографічному реєстрі може не бути інформації про молодих людей, які жили в окупації, або про дорослих, які свій перший паспорт отримали на ТОТ. Єдиним виходом може бути посвідчення на повернення, щоб вʼїхати з ним до України. Але відсутність у реєстрах, складність ідентифікації ускладнює все це. І поки що я не бачу координаційної ролі Мінрозвитку в цьому питанні», — ділиться Альона Луньова.
До того ж, каже експертка, спостерігаються прогалини в комунікації:
«Зараз почалися розмови про так звану депортацію українців із росії, якщо ті не мають паспортів рф. Хто має вийти і сказати, як людям поводитися? Це має робити міністерство, яке за це відповідає. А вони не роблять і мовчать. Зараз люди, наближені до Трампа, кажуть, що на ТОТ відбувся якийсь там законний референдум. Хто має вийти і сказати, що це неправда? Що люди не виявляли волю, що це було порушення? Ми бачили лише дуже обережну позицію Представництва Президента України в Криму. І все. Більше ніхто з державних органів не висловився. І Мінрозвитку теж. Найгірше, що ми вже припинили від них це чекати».
Куди звернутися?
У разі запитань ви можете звертатися за контактами:
ZMINA. Центр прав людини
📌E-mail організації: [email protected]
📌Телефон організації: +38 (067) 502 08 01
Телефон гарячої лінії Донбас SOS
📌 0 800 309 110
Кол-центр Helping to Leave
📌 +38 (093) 17 76 458
Читайте також: на межі виживання. Яка доля самотніх маломобільних та людей з інвалідністю під час повномасштабної війни
Також: кинуті напризволяще? Як трансформація Мінреінтеграції вплинула на мешканців ТОТ
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.