Переселенка зі Слов'янська розповіла, як поширює українську культуру за кордоном

Тетяна Євтухова родом зі Словʼянська. Понад 32 роки вона працює в Донбаському державному педагогічному університеті. Зараз — на посаді завідувачки катедри природничо-математичних дисциплін та інформатики в початковій освіті. З початком повномасштабного вторгнення жінка виїхала до Литви. Попри життя за 2000 км від дому, Тетяна памʼятає про рідний Словʼянськ та несе для литовського народу українську культуру.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

Словʼянськ називають «містом, із якого все почалося». 12 квітня 2014 року проросійські сили захопили міські будівлі правозахисних структур. Тетяна пам’ятає, як усе це було — будівля міліції, яку тоді захопили терористичні бойовики, розташована поруч із її домівкою. Вона пригадує виритий бліндаж у їхньому дворі, «невідомих» чоловічків та обстріли, які почали накривати місто. Тоді Тетяна разом із мамою майже на місяць покинули Словʼянськ, допоки його не звільнили українські захисники. І навіть не здогадувалися, що через 10 років їм доведеться знову виїжджати. Тільки тепер — надовше.

Душе швидко Тетяна зрозуміла, що у лютому 2022 року почалася зовсім інша війна від тієї, яка почалася у 2014 році. Ворог стрімко окуповував українські землі, бомбардував міста та села, а над Словʼянськом постійно чувся гул ворожих літаків.

«Мені стало ще страшніше, ніж було у 2014 році. Я приїхала додому, адже там, де перебували, поруч обстріляли село з літаків. І це було ніби у фільмах про 1941 рік. І тут, уже у Словʼянську, знову літаки, літаки, повітряна тривога… Я зрозуміла, що не витримую. І ми вирішили, що треба їхати», — пригадує Тетяна.

Пʼять днів родина провела в дорозі до Литви, куди Тетяну запросила подруга, яка вже довгий час там проживала. Так Тетяна разом із мамою та котом опинилися у Висагінасі — наймолодшому місті Литви.

Литва є країною, де для переселенців з України організували велику підтримку. Керівництво держави, пам’ятаючи про наслідки тоталітарного більшовизму, упевнено взяло курс на викреслення російської федерації з усіх сфер суспільно життя. Навіть попри те, що росіяни — одна з найбільших діаспор у Литві.

Коли Тетяна з мамою опинилися в незнайомому місті та країні, було дуже важко. Усього за тиждень їхнє життя кардинально перемінилося. На щастя, Донбаський державний педагогічний університет, памʼятаючи досвід пандемії, швидко перевів роботу в онлайн-формат, тож Тетяна мала змогу дистанційно виконувати всі свої обовʼязки.

Одного дня пані Тетяна пішла до будинку самоуправління Висагінаса (міська рада) та запропонувала свою допомогу.

— Можливо, я буду вам чимось корисна? — спитала вона, — мені хочеться щось робити.

— А ви знаєте, що в нас є українська громада? — почула Тетяна питання у відповідь на своє питання, — я дам вам номер телефону, а ви запитаєте.

А потім пролунало ще одне питання, якого Тетяна геть не очікувала:

— А ви співати вмієте?

— Може і вмію…, — відповіла Тетяна.

— У нас є український гурт — «Калина». Можливо, вам буде цікаво.

Так Тетяна вперше почула про «Калину». А за кілька днів уже прийшла туди на першу репетицію. Спершу сиділа та слухала, як співають інші, а згодом — уже разом з учасницями вивчала та розспівувала українські народні пісні. Не забарився і перший у її житті виступ.

У репертуарі гурту найрізноманітніші українські народні пісні: сезонні, козацькі, удовицькі, обрядові, святкові. Серед них «Ой, мама, люблю Гриця», «Летіла зозуля», «Ой там на горі», «Калина-малина, чого ж ти не цвітеш» тощо. Чи не всі учасниці — переселенки й абсолютні аматорки в співах. Їх обʼєднали любов до України та бажання творити українську культуру за кордоном.

Литва — багата на етнофестивалі, розповідає Тетяна. І на багатьох із них запрошують гурт «Калина», щоби прилюдно послухати українські народні пісні та насолодитися їхнім гарним виконанням. Наприклад, нещодавно гучно відіграв Міжнародний фестиваль національних культур «Руденінєс». У Висагінасі зібралися представники татарського, киргизького, латиського, білоруського, польського та українського народів. Представники кожної країни пригощали своїми традиційними стравами. Учасниці гурту «Калина» готували від себе борщ.

Читайте повністю матеріал: "Тримаємо Україну в собі": як мешканка Слов'янська поширює українську культуру за кордоном

Читайте також: 10 цікавих фактів про українську мову на сході України

Валерія Круподеря

Поділитись: