35 днів: історія родини з Чернігівщини, яка пережила окупацію
Чернігівщина, лютий 2022 року. Під час перших тижнів російського вторгнення мешканці смт Михайло-Коцюбинське опинилися під окупацією. Владислава Слєсар поділилася своєю історією з нами, відкривши деталі життя в умовах ворожого контролю.
“Ми думали, що тут і ляжемо”
28 лютого до селища зайшла чеченська колона — близько 200 одиниць техніки. Владислава згадує той день, коли разом із родиною думала, що їм не вижити:
“Чеченці стріляли по вишках зв’язку, забрали акумулятори, і селище залишилося без світла. Потім заїхали білоруси — понад 2400 одиниць техніки, це рахував мій батько, який цілодобово стояв біля вікна”.
За словами Владислави, перші два тижні життя під окупацією були нестерпними: постійні обстріли, відсутність води та їжі, страх виходити з дому.
Гуманітарка під прицілом
На 15-й день окупації родина дізналася про роздачу гуманітарної допомоги в центрі селища.
“Ми пішли по двоє — я і мачуха, батько із сестрою. Коли поверталися додому, почули сильні вибухи. Ми лягли на землю, молилися… Коли все стихло, побігли через заміновані поля”.
Війна за парканом
Окупанти оселилися буквально за кілька метрів від дому Владислави. Росіяни поставили техніку у дворі сусіда, а в сам будинок заходили по воду чи просили телефони.
Під час патрулювання селища окупанти залякували людей, наводячи зброю навіть на черги за гуманітаркою.
“Найкращий подарунок на день народження”
31 березня Владислава зустрічала свій день народження під звуки вибухів. Вона вже змирилася з думкою, що не доживе до наступного ранку. Але все змінилося 1 квітня:
“Заїхав український танк. Це був найкращий подарунок у житті”.
Людська стійкість
Владислава згадує, як родина виживала в цих умовах: носила воду з колодязя, а діти навіть каталися на велосипедах під час обстрілів.
“Ми знали, що можемо померти будь-якої миті, але сміялися, писали історії під ліхтариком і просто намагалися жити”.
Історія Владислави — це приклад неймовірної стійкості та здатності людини адаптуватися до обставин, що здаються неможливими для життя.
“Зараз без адреналіну від вибухів важко жити”, — зізнається вона, нагадуючи всім про справжню ціну свободи.
Автор: Самойлюк Вікторія. Фото: Слєсар Владислава
***
Цей матеріал створений у межах Школи громадянської журналістики Східного Варіанта
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Під час порятунку постраждалих у Райському парамедики поліції Донеччини потрапили під повторні удари росіян (відео)
Ексклюзив Чим загрожує мешканцям ТОТ закон про множинне громадянство: пояснення від Східного Варіанта
Лисичанська громада оголосила прийом заяв для надання грошової допомоги сім’ям військових для підготовки дітей до навчального року
У Сіверськодонецьку будівники з Дагестану покинули "ремонт" зруйнованих росіянами будинків
Шмигаль повідомив, що за оцінками Світового банку, Донеччина найбільш постраждалий регіон через війну
Генштаб ЗСУ підтвердив ліквідацію складів боєприпасів російських окупантів на ТОТ Донецької області
Ворог активно штурмує позиції ЗСУ на Лиманському і Покровському напрямках
В окупації підірвали "екс-голову" невизнаної "адміністрації" Луганська
Прокурори повідомили про підозру "керівнику" "Макіївської колонії" та його "наступнику" за жорстоке поводження з ув’язненими
Костянтинівка, Білицьке та Покровськ під прицілом окупантів — є жертви серед цивільних
Упродовж червня жителі Луганщини подали понад 400 повідомлень про зруйноване росіянами житло
В Україні заочно засуджено колаборанта, який очолював окупаційну "поліцію" у Новоайдарі на Луганщині
