«Підсилюємо українок»: як «Рада жінок Донеччини» працює під час повномасштабної війни

До початку повномасштабного вторгнення росії громадська організація «Рада жінок Донеччини» працювала в Маріуполі, зосередившись на протидії гендерно зумовленому насильству. Після 2022 року її команда евакуювалася на Закарпаття, де й далі підтримує жінок.

У чому проблема?

Випробування війною

Після 2022 року життя українських жінок суттєво змінилося. 

Станом на травень 2025 року в Україні зареєстровано 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. Серед них 60 % — це жінки. Ще приблизно 7,7 млн громадян України після початку повномасштабного вторгнення росії виїхали за кордон. Більшість із них — жінки та діти. Частина з них втратила домівки, роботу, карʼєру, нажите роками майно.

Стабільно збільшується кількість жінок в українській армії. На січень 2025 року в Збройних силах служить понад 70 тисяч українок. Це на 20% більше, ніж у 2022 році, повідомляв заступник міністра оборони, бригадний генерал юстиції Сергій Мельник.

Окрім служби, з перших днів повномасштабного вторгнення росії жінки взялися до волонтерства. Вони засновували громадські організації, благодійні фонди, залучали підтримку міжнародних донорів, забезпечували прифронтові території та бойові підрозділи допомогою.

Проблема домашнього насильства стосовно жінок теж нікуди не ділася. Навпаки, щороку зростає кількість зареєстрованих випадків застосування сили в родині. Якщо у 2021 році Національна поліція зареєструвала 2432 заяви, то за 11 місяців 2024 року — 2777.

Сьогодні українська жінка — не лише символ «берегині», а ще й «сили» та «витримки». Коли чоловіки захищають країну на фронті, вони виховують дітей, чекають додому коханих, працюють, а разом із цим — намагаються знайти своє місце у світі.

В умовах великої війни українки, окрім пошуку безпечного місця для проживання, шукають ще й можливості навчання та заробітку, щоби бути економічно спроможними й дбати про своїх близьких.

Яке рішення?

Підставити плече допомоги, коли це потрібно

«Рада жінок Донеччини» працювала в Маріуполі з 2015 року. Метою було, «щоб кожна жінка почувалася в безпеці та мала гідне життя». За підтримки міжнародних партнерів та місцевого самоврядування команда відкрили шелтер для жінок, які стикнулися з домашнім насильством. Пізніше його передали на баланс громади. Також запустили мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги, проводили численні тренінги, зокрема для представників поліції, які першими реагують на виклики домашнього насильства.

Після початку повномасштабного вторгнення росії «Рада жінок Донеччини» вимушено рятувалася з блокадного Маріуполя. Чи не одразу після виїзду на Закарпаття, команда організувала надання гуманітарної та соціально-психологічної допомоги переселенкам.

Проблеми на Закарпатті та Донеччині виявилися схожими: підтримка жінок в умовах війни, гендерна дискримінація, домашнє насильство. Тому «Рада жінок Донеччини» направила сили на їхнє розв’язання.

Як це працює?

Дати не рибу, а вудочку

Значну увагу «Рада жінок Донеччини» приділяє навчанню. У 2023 році команда завершила роботу над онлайн-курсом «Життєстійкість молоді в умовах кризи», який безплатно доступний на ресурсі «Прометеус». Курс зачіпає теми психології та соціології, вчить навичок, які допомагають зберегти продуктивність, протистояти стресу, відновлювати себе, свій психічний, фізичний та емоційний стан після травмуючих подій.

Попит курсу призвів до розробки навчальної програми «Життєстійкість 2.0», яка зараз доступна на ресурсі «Дія. Освіта». Про це розповідає виконавча директорка «Ради жінок Донеччини» Юлія Пруднікова.

Минулого року «Рада жінок Донеччини» зареєструвалася, як надавач соціальних послуг. Сьогодні 4 соціальних працівники та 4 психологи організації працюють у Центрі життєстійкості Мукачівської громади, де надають свої послуги для жінок.

«Ми поширюємо інформацію про те, що в Мукачівській громаді працює Центр життєстійкості, в якому надають соціальну та психологічну допомогу. Наші фахівці працюють із людиною, проводять оцінку потреб, разом складають індивідуальний план. Якщо проблема потребує більш комплексного вирішення, наші спеціалісти радять, до кого можна звернутися. У Центрі також проходять групові заходи, є групи взаємопідтримки, арттерапія — усе, що допоможе людині вийти зі стану тривоги, стресу, знайти внутрішні ресурси й побачити зовнішні. Щоб людина якнайшвидше повернулася до робочого стану, щоб жила тут і зараз, рухалася вперед», — розповідає Юлія Пруднікова.

Уже декілька років «Рада жінок Донеччини» організовує навчання, яке сприяє розвитку економічної спроможності жінок на Закарпатті. Перші потоки розповідали про напрацювання ідей для підприємництва, формування бізнес-плану, пошуки грантів.

«Спочатку ми не надавали гранти. А потім нас підтримали міжнародні партнери, і ми вже змогли надати невелику грантову підтримку. Це була комплексна програма, в якій ми не лише навчали, а й давали психологічний супровід, індивідуальні консультації, групову підтримку. Жінки мали можливість спробувати себе в різних напрямках: шиття, вʼязання, фотографія, SMM. Так ми показували їм, як вони можуть заробляти кошти. Третю таку програму ми закінчили в січні цього року», — розповідає Юлія Пруднікова.

Після такого навчання вже є історії успіху, каже Юлія. Є жінки, які наважилися відкрити власну справу, або розширити бізнес. Такі історії надихають «Раду жінок Донеччини» працювати далі.

Хоч «Рада жінок Донеччини» працює на Закарпатті, далеко від дому, та все одно підтримує звʼязки з рідним регіоном. Організація входить у Координаційну раду з питань протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству та в Коаліцію «13–25 Донеччина».

«Ми співпрацюємо з іншими організаціями нашого регіону, генеруємо нові ідеї, як допомогти жінкам Донеччини, як підтримати одна одну в складні часи. Ми не хочемо перейменовуватися і залишаємо в нашій назві привʼязку до регіону, адже так показуємо нашу ідентичність», — ділиться виконавча директорка.

Юлія розповідає, що завдяки навчанню та соціально-психологічній допомозі жінки знаходять сили та натхнення для розвитку:

«Хтось із них вступає зараз до університету, а хтось — уже завершує навчання. Хтось навчається далі, щоб розвивати власну справу. І, дивлячись на них, ми розуміємо, що робимо корисні речі. І це дає віру та натхнення працювати та шукати нові можливості».

На Закарпатті є чимало проблем для жінок, зокрема для переселенок: недостатньо місць для тимчасового розміщення, недостатня кількість мобільних соціально-психологічних бригад та кризових кімнат для тих, хто постраждав від домашнього насильства. Своєю роботою «Рада жінок Донеччини» планує посилювати ці напрямки та розвʼязувати соціально-значущі проблеми.

Розклад усіх курсів та занять для жінок у місті Мукачево можна подивитися на сторінці «Ради жінок Донеччини» у Facebook.

***