Держархів Донецької області проводить онлайн-наради, семінари та консультації: що відомо

У 2022 році Держархіву Донецької області виповнилося 100 років. Уже понад століття працівники регіональної архівної установи зберігають унікальні документи про історію регіону. Зараз Держархів Донецької області продовжує працювати, проводячи онлайн-наради, семінари та консультації.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

Архівна система Донецької області — це велика мережа архівів, які діють у районах і містах області. До початку війни 2014 року, до неї входило 117 архівів. На сьогодні працюють 28. Архіви виконують дві місії: зберігають історичну спадщину регіону та допомагають громадянам отримати соціальні гарантії.

Історичні документи зберігаються в Держархіві області, архівних відділах районів та міст обласного значення. Тільки на обліку в Держархіві області налічується понад 11 тисяч установ, підприємств та організацій. А це майже 2 млн справ з 1784 року.

У липні 2014 року, коли вийшло розпорядження голови ОДА про переміщення структурних підрозділів на підконтрольну Україні територію, архівісти обрахували потреби для вивезення документів із Донецька. За словами Ірини Василівни, для цього потрібно було 60 залізничних вагонів, людські та транспортні ресурси.

Працівники архіву «з нуля», без приміщення, документів, без спеціалістів-архівістів змогли відродити свою роботу. Почали з однієї робочої кімнати у 26 м2, яку взяли в оренду, й де працювали 7 осіб.

Поступово, попри всі складнощі в логістиці, архівістам вдалося згуртувати архівну систему та налагодити її роботу. Напередодні повномасштабного вторгнення в Державного архіву Донецької області було багато планів та задумок, але все знову перервала війна. Й архівісти вдруге були змушені все починати із «чистого аркуша» на новому місті, дуже далеко від своєї малої батьківщини.

Зараз Держархів Донецької області продовжує працювати. Вдалося повністю відновити роботу архівів, тож люди отримують архівні довідки для соціального захисту.

Архівом проводилося багато заходів, направлених на формування ідентифікації дітей та молоді області. Актуальним це стало після початку російсько-української війни, адже дуже активно з 2014 року російською федерацією поширювалася пропаганда образу «проросійського Донбасу». Для архівістів Донеччини стало вкрай важливо довести, що Донеччина насправді завжди була українською. Так створився проєкт «Донбас — це Україна!», який проходив у школах області.

Проєкт складався із чотирьох уроків, на яких учні мали змогу ознайомитись із культурними закладами світу, України та Донецької області, які зберігають історію в її різних проявах, побувати на екскурсії в архівній установі, ознайомитись із роботою архіву, скласти генеалогічне дерево своєї родини, відкрити для себе історії видатних людей Донеччини, заглибитись у вивчення історії рідної області про виникнення перших міст, зародження промисловості, формування етнічного складу та сучасних меж регіону.

У 2023 році пройшов ребрендинг проєкту: назва була змінена на «Українська Донеччина», кількість уроків скоротили із чотирьох до двох, а їхнє наповнення значно переформатували.

«Під час повномасштабної війни, наш сайт став загально доступним медіамайданчиком, на якому архівісти доносять інформацію всьому світу про жахіття «руського мира» та знищення наших населених пунктів після їхнього «асвабаждения». У статтях ми спростовуємо імперські наративи про належність наших територій до росії, доводимо, що загарбати територію та бути господарями на ній — це різні речі. Архівні документи викривають факти брехні про «дружні братні народи», коли на правах старшого брата він може навіть воєнним шляхом нав’язувати українцям свою волю», — розповідає директорка Державного архіву Донецької області Ірина Шишолік.

Державний архів Донецької області намагається створювати цікаві заходи на різні тематики — від меморіального заходу до Дня Героїв Небесної сотні до розгорнутої лекції про вивчення історії своєї сім’ї із покроковою інструкцією, де шукати інформацію для складання родового дерева. Ірина Василівна каже, що реакція молоді на такі заходи — зацікавленість, бажання брати участь, ставити питання, відкривати для себе нові факти та історичні свідчення.

«За 2 роки ми провели понад 20 лекцій та плануємо в наступному році розвивати цей напрямок роботи, підбирати цікаві теми та доносити до молоді правдиву історичну інформацію. Ми віримо, що наші діти в майбутньому вже не будуть мати сумнівів — хто вони», — каже Ірина.

Читайте повністю наш текст про роботу Державного архіву Донецької області, про його евакуацію у 2014 та 2022 роках, і те, як сьогодні робота установи сприяє українській самоідентифікації регіону.