
Захисник України розповів, як вперше застосував Джавелін на Донеччині
Андрій, позивний Дрон, солдат гірсько-штурмового підрозділу. Він Вперше застосував Джавелін на Донеччині в районі Бахмута.
Про це повідомляє Генштаб посиланням на службу зв'язків з громадськістю 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади
Андрій - кулеметник, працює з американським Браунінгом – дуже хорошою зброєю. А раніше був оператором ПТРК (протитанковий ракетний комплекс), воював із Джавеліном, NLAW, Стугною, Корсаром. Має багато бойових виїздів, у тому числі результативних.
Вперше застосував Джавелін на Донеччині в районі Бахмута.
"Надійшов виклик від піхоти, яка не могла висунутися з окопів через постійні обстріли з танка, і я з помічником і двома розвідниками виїхали туди на пікапі. Останні кілька сотень метрів до точки пробиралися пішки. Ми вибрали укриття за тисячу метрів від ворожого танка. Його гармата була повернута в інший бік, поруч знаходилося відділення піхоти. Я зарядив Джавелін і зробив пуск, але перед самим танком ракета звернула в посадку. Танк моментально розвернувся в наш бік і відкрив вогонь із кулемета, до нього підключилася піхота, поруч засвистіли кулі. Я швидко перезарядив комплекс і знову вистрілив. Цього разу ракета влучила в башту, здетонував боєкомплект, танк розірвало, а піхоту розкидало вибуховою хвилею", - згадує військовий.
Там же, на Донеччині, вперше застосував і NLAW. На дорогу висунулося кілька російських вантажівок, і я влучив ракетою в тентований «ЗиЛ». Із кабіни вискочили двоє військових, вони горіли…, - згадує боєць.
У Андрія на війні загинув найкращий друг.
"Тому я дуже спокійно реагую на смерть ворогів. Задоволення від цього не отримую, але коли згадую, що росіяни робили з нашими цивільними, у тому числі жінками й дітьми, приходить розуміння, що ворогів треба знищувати. Не ловити, а потім судити й карати, а знищувати", - каже "Дрон".
Перед відправкою в зону бойових дій я в складі штурмової групи пройшов навчання в Британії. Воїнів учили маскуватися, правильно розподіляти навантаження, коли долаєш перешкоди зі зброєю й бронею, виживати в різних екстремальних ситуаціях.
"Це дуже добре навчання, воно допомогло в реальних бойових діях. Хоча після всього пережитого тут я й сам міг би багато чого навчити закордонних інструкторів", - наголошує боєць.
Перед кожним штурмом я розумію, що можу не вернутися, але не думаю про це. Усвідомлюю, чому я тут, тому йду вперед – усе дуже просто…
Дома, в Червонограді на Львівщині, Андрія чекають батьки й сестра.
"Батько воював у АТО і з початком повномасштабки знову хотів іти в ЗСУ, але я його випередив", - пояснює наш захисник.
Читайте також наш текст: "Наше місто як кістка в їхньому горлі": начальник Авдіївської МВА про ситуацію та російські фейки
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.