«З чистими вулицями серед потрощених будинків»: як сьогодні живе прифронтовий Лиман

На сьогодні Лиман досі охайний, прибраний та чистий – зокрема, стараннями комунальників, які продовжують роботу. Хоч для цього й доводиться регулярно тікати з вулиць під балкони, аби не стати ціллю росіян. Тож як у ньому живуть люди, що купують та чому поруч із руїнами продовжують замітати опале листя та косити газони біля будинків – бачили журналісти Східного Варіанта. 

«До КАБів звикли, до дронів – ще намагаємось…» 

Курортне місто, раніше густонаселене та популярне, сьогодні виживає в умовах обмеженої кількості людей, що там лишаються. Жити без газу, водопостачання, а часто й електроенергії – нестерпно. Тож тепер у Лимані лишаються жити найвитриваліші – ті, хто може самостійно нагріти воду, під час холодів – обігріти кімнати тощо. Проте росіяни регулярно цілять авіацією та артилерією й дронами по будинках цивільних мешканців, тож у місті лишається все менше об’єктів нерухомості, в яких можна жити.

Віталій, мешканець Лимана, раніше вже виїжджав із міста – напередодні окупації, а потім – восени 2023 року. Повернувся через рік, і запевняє: більше не планує їхати. Хіба що – у випадку повторної окупації, якої всерйоз не очікує. Нині він живе у будинку сусідів – ті виїхали ще у перші дні повномасштабного вторгнення. Будинок вцілів – у нього прилетіли уламки від хати Віталія, якій пощастило значно менше. В неї кілька разів росіяни цілили: востаннє – дроном, через що навіть подвір’я більше непридатне ні до чого. До того ж доводилося ремонтувати дах та пробиті стіни уламками від ракет і дріб’язком від снарядів, які розривалися неподалік. 

«Жити є де. Ремонт доводиться робити дрібний, бо постійно щось прилітає у стіни чи вікна, але я у двох кімнатах досі скло вставляю, бо з забитими вікнами жити важко й задушно. А так – все, що треба, в Лимані є: магазини працюють, продуктів достатньо. Міні-базари теж є, люди продають те, що вирощують на городі. У сусідки росте картопля молода – в неї купив два відра, цього на місяць може вистачити. Гуманітарка, все таке теж є», – розповідає чоловік журналістам. 

Щоправда, додає, що без автомобіля було б досить важко жити – інколи доводиться їздити по ліки або будматеріали чи інструменти для ремонту «у місто» (він так називає Краматорськ, Слов’янськ тощо). Паливом теж заправляється там, регулярно бере й каністри для бензину. 

«У хаті, де живу, є газовий балон. Взимку ним і обігрівав дім частково – кип’ятив воду. Влітку вже менше користуюся – інколи виходжу на природу й роблю щось схоже на шашлики – на вогні смажу м’ясо або овочі. Наче нормальне життя повертається», – з посмішкою додає лиманець.

Чоловік визнає, що жити в місті, яке щоденно атакують дронами та авіабомбами й артилерією важко. І попри це – не хоче повторно їхати в евакуацію, хоча умови там, об’єктивно, були кращими – будинок у селі в центрі Україні з криницею у дворі, сад та город, сусіди, які допомагали. І все одно – каже, що вдома краще. Навіть за умови, що його власний будинок, через паркан, зруйнований прильотом ракети ще два роки тому. 

Галина, пенсіонерка, також одна з тих, хто вже не може виїхати. Тут її тримають 13 кішок і шестеро собак. Хоча напередодні початку вторгнення вона поховала свою улюбленицю – Маруську, якій було 13 років. Проте коли побачила, скількох тварин залишили напризволяще під бомбами та впроголодь – зрозуміла, що не може поїхати й покинути їх. 

«Вони всі прибігають і приводять потроху друзів. Раніше годувала трьох кицьок – усі з мого будинку. Потім прибилися ще кілька котів. Почали собаки приходити – не агресивні, на котів не нападали. Тому і їх почала підгодовувати… Отак вся гуманітарка йде на них майже. Варю каші з тушеним м’ясом, купую обрізки в магазині. Щось сама з’їм – зварю чи посмажу, а щось – їм у кашу. Їдять, звісно. Але корм більше люблять. Мені його волонтери привозять і сусіди, бо дорого купувати. Вони на день кілька кілограмів можуть з’їсти, якщо ще й нові приходять», – розповідає жінка.

Мешканка Лимана додає, що свого часу майже зважилася на виїзд, однак передумала неочікувано – коли зрозуміла, що не вдасться забрати всіх хвостатих із собою. Тож зараз, каже, сподівається лише на те, що окупанти не дійдуть до міста. Життя в підвалі, каже, їй уже вистачило. 

«До авіації ми вже трохи наче й звикли… До дронів ще намагаємось. Нещодавно був приліт – то мені вікна повибивало… Хлопці допомогли їх забити, бо було ще холодно. А так – то жити є де. Декілька кішок зі мною йдуть у квартиру ночувати, інші по підвалах сплять. Я нікого не жену, але вони й контужені, й налякані… Не всі йдуть у закрите приміщення спати», – розповідає Галина.

Подоба «нормального» життя під свист ракет і дзижчання дронів

Лиманська громада під обстрілами буквально перебуває кожного дня. Відстань в 11 кілометрів не рятує мешканців ані від оптоволоконних FPV, ані від артилерійських снарядів, які розбивають і до того понівечену інфраструктуру. Нині ж все, що може бодай якось функціонувати, доводиться розміщувати в підвалах – принаймні з меншим ризиком, що «випадкова», чергова ракета чи дрон не вб’є працівників, мешканців або відвідувачів. Тож магазини здебільшого нагадують бункери – обкладені мішками з піском, забиті вікна та здебільшого «мінусовий» поверх для зберігання основного товару чи навіть його продажу.

Попри це люди призвичаїлися – і навіть у Лимані продуктовий на вигляд як маркет у будь-якому місті в центрі країни, віддаленій від зони бойових дій. Щоправда, ціни дещо «кусючі», хоч асортимент – вражаючий: банани, апельсини, безалкогольні напої з усієї країни та на будь-який смак, значний вибір морозива та пів сотні видів чаю – буквально на будь-який смак. Переплата, кажуть місцеві, не така велика, якщо порівнювати з Краматорськом чи Слов’янськом – в межах 2-3 гривень за кілограм розсипної продукції та 5-10 – за запаковану. Проте в умовах безробіття та мінімальної пенсії різниця все ж відчувається. Продавчиня у місцевому магазині зауважує, що попри це попит на товари не зменшується – хоч люди й мають обмежені кошти й самих мешканців лишилося небагато. 

«Люди здебільшого купують м’ясо, весною лимони з апельсинами дуже «пішли». Таке, що щодня беруть – цукерки, печиво, консерви – рибні та м’ясні. Овочі не дуже часто, крупи теж майже не беруть – багато хто отримує гуманітарку або має такі запаси, що вистачить надовго. Буває, що макарони купляють, овочі теж рідше, бо багато хто має свій город і щось там садить. Але в нас є все – сюди не дуже хочуть возить продукти, але заїжджають регулярно. Перебоїв у постачанні продуктів не було», – каже жінка. 

Один із найбільш ходових товарів, додає – це корм для котів і собак. Їх у прифронтовому місті сотні, майже кожен з містян підгодовує кількох. І хоч волонтери намагаються вивозити чотирилапих з-під обстрілів – їх все одно дуже багато.

Разом з тим місто хоч і обстріляне, та чисте – комунальники, які працюють в Лимані, фактично увесь день косять траву, підмітають листя та пил з дороги, навіть підфарбовують тротуари. Кажуть, що це навіть їм допомагає – коли навколо не просто руїни. Хоча працювати страшно. 

«Буває, ззаду летить, а я тікаю куди бачу – чи під балкон кудись, чи під дерева, щоб не видно було. Бо якщо побачать – може прилетіть у нас, хоч ми з мітлами стоїмо, а не з якимись бомбами. Прислухаємось до кожного шелесту, страшно. І важко», – розповідає працівниця комунального підприємства.

На сьогодні, за словами голови Лиманської МВА Олександра Журавльова, у місті лишаються жити понад 3,5 тисячі мешканців. У самій громаді – понад 7 тисяч, з яких більше сотні – діти. Посадовець закликає виїжджати в евакуацію усіх, оскільки це – єдиний шанс не стати ціллю чергового російського безпілотника, який полює не на військові об’єкти, а на будь-які, які лише рухаються та потрапляють у поле зору оператора по той бік дрона. 

Лиманська міська військова адміністрація вкотре наголошує: перебування в зоні активних бойових дій — смертельно небезпечне. Якщо ви маєте рідних або знайомих, які досі не евакуювались із небезпечних населених пунктів, закликайте їх не зволікати з рішенням. 

Гарячі лінії для всіх верств населення: 

• 0994382084, 
• 0665616102, 
• 0953117393, 
• 0503026976,
• 0950029298, 
• 0662782326,  
• 0958246679. 

***