
Переселенці з Луганщини відроджують завод на Черкащині
Містечко Багачеве знаходиться за півтори години їзди від Черкас. Це — колишнє шахтарське місто, наймолодше на Черкащині. Сюди у 2022-му році переїхало подружжя Олександра та Ірини Чорнобай з Кремінної. А з ними — іще 15 родин. Подружжя Чорнобаїв продовжує розвивати виробництво на новому місці, а сепаратори для сортування насіння, які виготовляє їхній завод “Аеромех”, допомагають агровиробникам України та світу.
Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.
У промзоні міста Багачеве розташоване автотранспортне підприємство (АТП). Коли під’їжджаєш сюди, бачиш багато вантажівок, метушню водіїв, які зранку проходять техогляд і планують їхати з робочих справ.
Біля воріт журналістів Східного Варіанта зустрічає Ірина Чорнобай, комерційна директорка заводу. Саме тут, на території Багачевського АТП, зараз знаходяться кілька цехів підприємства.
Ірина розповідає, що свою історію завод розпочав ще у 2001 році в місті Луганськ. Завдяки розробці її батька Сухіна Володимира Степановича.
“Я з ним ще в студентські роки, в роки аспірантури, вивчала сортування насіння по питомій вазі. І батько мій розробив струменевий генератор, на основі якого й було створено саме сепаратор САД”, — згадує жінка.
Олександр розповідає, що на початку 2000-х років у Луганську з’явився завод “Аеромех”. Саме на базі розробки батька Ірини почалося виробництво зерноочисного обладнання. Він володіє чималою кількістю патентів та авторських свідоцтв на цю технологію.

Обладнання почало набувати популярності, адже його користь для фермерів дуже висока: це не тільки очищення зерна, але й надбавка до врожаю. Ірина говорить, що завдяки цій технології врожайність насіння зростає приблизно на 30%.
Перша локація заводу була в Луганську, далі — виїзд у Кремінну, і тепер — Багачеве.
Олександр згадує, як починалася війна на сході. Підприємство зупинилося, люди розбіглися хто куди. Вони ж вирішили їхати в місто Кремінна, звідки Олександр був родом. На той час він працював менеджером на підприємстві, але гарно розумівся на кресленнях. Тому вже на новій локації вони вирішили таки спробувати почати все з нуля.
На цьому фото — те, що залишилося від підприємства “Аеромех” у Кремінній. Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, подружжя зібрало працівників заводу й запропонувало їм виїжджати. Адже, як говорить Ірина, вони вже мали подібний досвід і розуміли, що добром це все не закінчиться.

Ірина говорить, що вони сумнівалися, починати спочатку знову, чи ні. Страшно, бо ж раптом знову втратять. Та, зрештою, вирішили, що хай це все буде “бонусом”, адже нічого не робити вони завжди встигнуть.
Читайте повністю історію Олександра та Ірини Чорнобай у матеріалі Східного Варіанта.
Нагадаємо, що активістка з Луганщини створила мережу підтримки для переселенців.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.