Міф про "добровольців": як російські окупанти маніпулюють наративами про "місцеву самооборону" на ТОТ сходу

Східний Варіант дослідив корені даного пропагандистського наративу та розповість про те, яку роль в цій історії відіграють ув'язнені, і чи можна назвати подібні формування “добровільними”.

Російський фейк: “Добровольчі батальйони на ТОТ сходу України переважно складаються з небайдужих місцевих мешканців” 

Окупаційна політика росії на тимчасово захоплених територіях Луганщини та Донеччини супроводжується активною інформаційною кампанією, спрямованою на легітимізацію загарбницького режиму. Одним з основних елементів цієї пропаганди є наратив про “місцеві добровольчі формування”, які нібито складаються з місцевих жителів і “захищають” їхні ж інтереси.

Окупанти намагаються представити ці формування як ініціативи, які “виходять з місцевих спільнот”, при цьому замовчуючи факт їхнього примусового комплектування. 

А пропагандистські заголовки, такі як “Желающих достаточно: в новых российских регионах формируют казачьи организации”, активно використовуються для створення ілюзії, що на тимчасово захоплених територіях України є велика кількість місцевих жителів, які добровільно вступають до так званих “казацьких товариств” або “добровольчих осередків”. 

Ці фейки мають на меті створити вигляд, що росія нібито не є країною-окупантом, а місцеві мешканці “підтримують” її армію та збройні формування.

Що відбувається насправді?

Попри те, що російські медіа намагаються створити образ “місцевих героїв”, більшість так званих “добровольців” у складі формувань, які росія подає як “місцеві ініціативи”, є примусово мобілізованими або завербованими за допомогою тиску та обіцянок. 

Наприклад, підрозділи “Шторм Z” складаються частково з ув'язнених, яких країна-агресор залучає в обмін на обіцянки амністії після завершення служби. Цей підрозділ, відомий своєю жорстокістю та великими втратами серед своїх “бійців”, часто згадується у контексті використання росією засобів “гарматного м'яса” для здійснення своїх військових цілей.

Ці загони використовуються на “найбільш уразливих” ділянках фронту, де росіяни зазвичай зазнають великих втрат, повідомляє Reuters, посилаючись на 13 джерел, зокрема на самих “бійців” і їхні родини. Такі підрозділи порівнюють із “штрафними батальйонами”, що існували в Червоній армії під час Другої світової війни. 

«Бійці “Шторму” — це просто м'ясо», — цитує Reuters слова одного з рядових солдатів військової частини, дислокованої в районі міста Бахмут на сході України.

Загалом, всі формування, які російські загарбники намагаються представити як “місцевих добровольців”, на практиці є підконтрольними росгвардії, міністерству оборони росії або іншим силовим структурам рф. Вони не виконують роль місцевих захисників, як це описують пропагандисти, а беруть участь у бойових операціях. Це безпосередньо суперечить офіційним заявам росії про “миротворчі” чи “захисні” цілі подібних формувань.

Крім того, російська пропаганда приділяє значну увагу темі так званих “казацьких добровольчих формувань”. Раніше Східний Варіант вже розповідав про них детальніше у матеріалі.

Більшість учасників таких “псевдоказацьких товариств”, які діють на тимчасово окупованих територіях, входять до складу військових формувань, що беруть участь у війні, розвʼязаній росією. Цю інформацію підтвердив сам “отаман” “всеросійського казацького товариства” Віталій Кузнєцов у своїх коментарях для російських ЗМІ.

Наративи про так звані “добровольчі формування” на тимчасово окупованих територіях, які пропагує росія, завжди йдуть пліч-о-пліч з іншою реальністю — масовою примусовою мобілізацією місцевого населення до лав окупанта. 

Людей затримують на вулицях, ринках або просто забирають з домівок, примусово відправляючи на фронт. Особливо це стосується чоловіків працездатного віку. 

За даними Центру національного спротиву України, російські окупанти активно проводять заходи примусової мобілізації на тимчасово захоплених територіях України, за допомогою “рейдів” у громадських місцях та “фільтраційних перевірок” на блокпостах. Щоденні “облави” стали звичною практикою.

«Особливу увагу окупанти приділяють молодим чоловікам. Представники окупаційної “влади” запитують про їхню діяльність, місце роботи та ставлення до “спеціальної військової операції”. Якщо людині не вдається уникнути настирливих рекрутерів, вона змушена вислуховувати лекцію про патріотизм та “переваги” служби в “другій армії світу”», — йдеться в повідомленні Центру національного спротиву (ЦНС). 

Також, завдяки минулорічному звіту Інституту вивчення війни (ISW) стало відомо, що російська влада змушує українських військовополонених приєднуватися до так званих “добровольчих” формувань для участі в бойових діях в Україні, що є суворим порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

Згідно з усіма наведеними вище фактами, в реальності так звані “добровольчі” формування на тимчасово окупованих територіях України є такими лише за назвою. Насправді ці батальйони складаються переважно або з людей, яких примусово мобілізували, або з російських найманців, що були залучені до участі в бойових діях на боці країни-агресора.

***