
Переселенка з Донеччини заснувала проєкт для дітей в Миргороді
У невеликих громадах України діти з родин внутрішньо переміщених осіб часто стикаються з проблемою ізольованості та браком можливостей для творчого розвитку. Вирішити цю нагальну соціальну проблему в Миргороді допомагає проєкт — творча студія для дітей.
Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.
Переселенка з Донеччини Ірина Соколова розповідає, що у студії проходять заняття — не просто для розваги. Це територія, де діти вчаться працювати в команді, розкривають свої таланти та, що найважливіше, знаходять нових друзів. Особливо це важливо для маленьких переселенців, які часто почуваються самотніми на новому місці.

Реалізувати проєкт самостійно складно, тому Ірина шукала партнерів, чиї цінності збігалися б з її особистими.
Пошуки привели до Інни Ковальської, директорки культурно-освітнього простору «Гончаренко центр Миргород». Під час зимових канікул 2023 року Ірина запропонувала провести майстерклас з елементами розваг для маленьких відвідувачів закладу. Ідею підтримали — сподобалася вона і дітям, і батькам, і директорці центру, а через деякий час Ірині запропонували проводити такі заходи на постійній основі.
«Але мені хотілося не просто проводити заняття з рукоділля, а ще й знімати це все і створювати з дітками мультики. Елементарні мультики методом перекладки. І на Всесвітній день анімації я запропонувала провести захід для всіх охочих у Миргороді, розповісти їм про українську анімацію, мультиплікацію і показати, як можна робити це самотужки», — пригадує майстриня.
Більшість дітей, які відвідують студію, — переселенці. Це діти з родин, які раніше жили в Донецьку, Бахмуті, Маріуполі, Харкові. Вони звикли до певного рівня життя, де батьки вкладали в освіту дітей, і продовжують це робити на новому місці.
«Троє хлопців з Донеччини захоплюються футболом і є гравцями миргородської “Мрії”. Саме з ними ми придумали зняти мультфільм про футбольну команду “Шахтар” — символ нашого земляцтва і надії на повернення до Донецька», — розповідає керівниця студії.
Ірина зрозуміла важливість не просто створення мультфільмів, а й об’єднання людей через цей процес. Робота над анімацією стає своєрідною медитацією, заспокоює дітей, викликає зацікавленість і вчить працювати в команді. Жінка вважає це найкращим заняттям для невеликої групи дітей, особливо враховуючи, що багато з них мають розлад дефіциту уваги.

Свою місію Ірина бачить у тому, щоб допомогти дітям вийти зі своїх бульбашок і здружитися з іншими учасниками занять, а спільне створення мультфільму, власне, і стає таким об’єднавчим досвідом.
Читайте повністю історію Ірини та роботу студію у Миргороді: "Творчістю лікувати душу": як переселенка з Донеччини заснувала проєкт для дітей в Миргороді.
Також читайте: Наші бджоли не бояться мін, або Як зберегти медовий бізнес з Донеччини
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.